Філіпп Труссьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіпп.
Ф
Філіпп Труссьє
Особисті дані
Повне ім'я Філіпп Омар Труссьє
Народження 21 березня 1955(1955-03-21) (69 років)
  Париж, Франція
Громадянство  Франція
 Кот-д'Івуар
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976–1977 Франція «Ангулем» 22 (0)
1977–1978 Франція «Ред Стар» 3 (0)
1978–1981 Франція «Руан» 79 (8)
1981–1983 Франція «Реймс» 38 (0)
Всього 142 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1984 Франція «ІНФ Віші»[fr]
1984–1987 Франція «Алансон»[fr]
1987–1989 Франція «Ред Стар»
1989–1990 Франція «Кретей»
1990–1992 Кот-д'Івуар «АСЕК Мімозас»
1992–1993 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
1994 ПАР «Кайзер Чіфс»
1995–1997 Марокко ФЮС (Рабат)
1997 Нігерія Нігерія
1997 Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо
1997–1998 ПАР ПАР
1998–2002 Японія Японія
1998–1999 Японія Японія (мол.)
2002–2004 Катар Катар
2004–2005 Франція «Марсель»
2005 Марокко Марокко
2007–2010 Японія «Рюкю» (спорт.дир.)
2011–2013 КНР «Шеньчжень Рубі»
2014 Туніс «Сфаксьєн»
2015 КНР «Ханчжоу Грінтаун»
2019–2021 В'єтнам В'єтнам (U-19)
Звання, нагороди
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Філіпп Труссьє (фр. Philippe Troussier, нар. 21 березня 1955, Париж) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, відомий роботою з цілою низкою африканських і азійських збірних та клубних команд.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1976 року виступами за команду «Ангулем» з Дивізіону 2, в якій провів один сезон, взявши участьу 22 матчах чемпіонату.

Після цього у сезоні 1977/78 виступав за столичний «Ред Стар», але в команді не закріпився і 1978 року уклав контракт з «Руаном», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця.

Завершив професійну ігрову кар'єру у 29 років у клубі «Реймс», за який виступав протягом 1981—1983 років.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1983 року, очоливши Національний футбольний центр «ІНФ Віші»[fr][1]. У наступному сезоні Труссьє став тренером «Алансона»[fr] у французькому четвертому дивізіоні, де пропрацював три сезони[2].

Перед початком сезону 1987/88 очолив свій колишній клуб «Ред Стар» і у другому сезоні зміг вивести команду з третього дивізіону у другий. Тим не менш сезон 1989/90 Труссьє розпочав у Дивізіоні 2 в іншому клубі, очоливши 30 червня 1989 року «Кретей»[3]. Проте через конфікт з клубними керівниками, Філіпп пішов з поста головного тренера в жовтні 1989 року, через три місяці після вступу в посаду[4].

У 1989 року переїхав в Африку. З 1989 по 1992 рік був тренером одного з грандів івуарійського футболу — «АСЕК Мімозас». З ним він виграв три чемпіонати країни[5], Кубок і Суперкубок країни, а також отримав івуарійське громадянство. Після цього Труссьє очолив збірну Кот-д'Івуару. Але збірна не пробилася на чемпіонат світу 1994 року, поступившись Нігерії за різницею м'ячів.

В січні 1994 року Труссьє очолив південноафриканський «Кайзер Чіфс», але в команді пропрацював лише півроку і незабаром став тренером марокканського клубу ФЮС (Рабат), з яким виграв національний кубок[6].

У березні 1997 року Філіпп очолив збірну Нігерії, яку вивів на чемпіонат світу 1998 року. Проте федерація футболу Нігерії вирішила звільнити Труссьє від своїх обов'язків, і в кінцевому рахунку «суперорлів» на «мундіалі» тренував досвідчений тренер Бора Мілутінович, який на той момент вже працював з трьома різними збірними на чемпіонатах світу (1986 року — з Мексикою, 1990 року — з Коста-Рикою і 1994 року — з США)[7].

Натомість Труссьє очолив збірну Буркіна-Фасо, якою керував на домашньому Кубку африканських націй 1998, де його підопічні зайняли найвище в своїй історії місце — четверте[8]. Після цього французького фахівця запросили до збірної Південно-Африканської Республіки для роботи з командою на чемпіонаті світу 1998 року. На «мундіалі» африканці в першому матчі розгромно поступились 0:3 співвітчизникам Труссьє французам, а потім зіграли внічию з данцями і аравійцями та з 2 очками зайняли третє місце у групі і не вийшли у плей-оф.

Після завершення чемпіонату світу Труссьє покинув збірну ПАР і незабаром очолив збірну Японії, яку мав підготувати до успішного виступу на домашньому чемпіонаті світу 2002 року. Паралельно француз очолив і молодіжну збірну Японії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату світу 1999 року[9], а наступного року дійшов з олімпійською збірною до чвертьфіналу на турнірі на літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї[10].

Першим великим турніром для Труссьє з національною збірною Японії став Кубок Америки 1999 року, де азійці здобули лише одне очко і не вийшли з групи[11], наступного ж року на Кубку Азії 2000 року Труссьє привів команду до чемпіонського титулу[12]. 2001 року збірна під його керівництвом стала фіналістом домашнього Кубка конфедерацій, де японці поступились лише у фіналі французам. А на чемпіонаті світу 2002 року Японія виграла свою групу та вперше в історії вийшла у плей-оф чемпіонату[13], де, щоправда, в першому ж раунді вилетіла від майбутніх бронзових призерів турніру турків. По завершенні «мундіалю» Філіпп покинув збірну Японії.

У липні 2003 року Труссьє був призначений новим тренером збірної Катару[14], яку вивів на Кубок Азії 2004 року, проте на самому турнірі катарці зайняли останнє місце і не вийшли в плей-оф, після чого в липні 2004 році був звільнений з посади[15].

27 листопада 2004 року Труссьє повернувся до Франції, очоливши клуб Ліги 1 «Марсель». Під час роботи в клубі він мав важкі стосунки із зірковим Біксантом Лізаразю, чемпіоном світу і Європи, який скаржився на надто авторитарну модель управління Труссьє[16] і незабаром повернувся у «Баварію». Сезон 2004/05 клуб під керівництвом Труссьє завершив на п'ятому місці і вийшов до Кубка Інтертото 2005 року, проте фахівець був звільнений з посади.

Труссьє ж повернувся в Африку і став головним тренером збірної Марокко[17], але не зміг кваліфікуватись на чемпіонат світу 2006 року. Тим не менш він залишився на посаді і був звільнений лише через два місяці через «розбіжності в поглядах» з Федерацією футболу Марокко[18].

У грудні 2007 року він став спортивним директором японського клубу «Рюкю», що виступав у Японській футбольній лізі, третьому дивізіоні країни. Під час його роботи з клубом головним тренером став співвітчизник Жан-Поль Раб'є[fr], але пропрацював він в Японії лише один рік.

22 лютого 2011 року Труссьє очолив китайський «Шеньчжень Рубі»[19][20], з яким в першому ж сезоні зайняв останнє 16 місце і вилетів з Суперліги, після чого протягом двох сезонів так і не зумів повернути команду в еліту і в листопаді 2013 року був звільнений[21].

30 червня 2014 року французький фахівець став тренером туніського «Сфаксьєна»[22]. Проте вже 28 вересня року він був звільнений після вильоту у півфіналі Ліги чемпіонів КАФ[23].

В грудні 2014 року Труссьє очолив клуб китайської Суперліги «Ханчжоу Грінтаун»[24], але вже в липні наступного року був звільнений через незадовільні результати[25].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • В 2006 році прийняв іслам разом з дружиною Домінік, отримавши ім'я Омар[26].
  • У 2002 році отримав японський Орден Народу[27].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Division 3 Gr. Centre 1984 (French) . footballenfrance.fr. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 17 грудня 2014.
  2. ↑ Union Sportive Alençonnaise 61 (French) . footballenfrance.fr. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 17 грудня 2014.
  3. ↑ Red Star Football Club 93 (French) . footballenfrance.fr. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
  4. ↑ Red Star FC » Manager history. worldfootball.net. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 17 грудня 2014.
  5. ↑ Eric Boesenberg (4 грудня 2014). Ivory Coast - List of Champions. rsssf.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
  6. ↑ Shahbaz Sabeti and Nabil Benkirane (15 червня 2005). Morocco 1994/95. rsssf.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 грудня 2014.
  7. ↑ Mark Pierson (18 грудня 1997). Football: Milutinovic confirmed as Nigeria coach for France 98. independent.co.uk. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2014.
  8. ↑ Barrie Courtney (5 червня 2005). African Nations Cup 1998 - Final Tournament Details. rsssf.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2015.
  9. ↑ Ryan Steele (26 листопада 2012). Top 10 Japanese foreigners: No.6 Philippe Troussier. asianfootballfeast.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 березня 2015.
  10. ↑ Karel Stokkermans (22 серпня 2008). Games of the XXVII. Olympiad. rsssf.com. Архів оригіналу за 11 травня 2009. Процитовано 10 березня 2015.
  11. ↑ Copa America 1999. footballzz.co.uk. Процитовано 10 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ Asian Nations Cup 2000. footballzz.co.uk. Процитовано 10 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ World Cup 2002. footballzz.co.uk. Процитовано 10 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  14. ↑ Troussier, entraîneur du Qatar [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], www.liberation.fr, 16 juillet 2003.
  15. ↑ Philippe Troussier quitte le Qatar [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], www.liberation.fr, 22 juillet 2004.
  16. ↑ Lizarazu ne s'entendait pas avec Troussier. nouvelobs.com. 7 січня 2005. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 11 березня 2015.
  17. ↑ Le Maroc s'en remet à Troussier [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], www.leparisien.fr, 27 octobre 2005.
  18. ↑ MAR - Troussier démis de ses fonctions le 30/12/2005. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2016.
  19. ↑ Troussier to coach Chinese super league team Shenzhen Ruby. english.people.com.cn. 23 лютого 2011. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 11 березня 2015.
  20. ↑ 茅台红钻队 给力新赛季 [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (кит.)
  21. ↑ 特鲁西埃合同期满挥别深圳 未来去向年底再做决定 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (кит.)
  22. ↑ Troussier jumps in as CS Sfaxien and Esperance meet in Tunisian derby. thenational.ae. 24 липня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 березня 2015.
  23. ↑ Troussier leaves Sfaxien after Champions League defeat. bbc.co.uk. 28 вересня 2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 20 березня 2015.
  24. ↑ 杭州绿城官方宣布特鲁西埃出任主帅 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (кит.)
  25. ↑ 绿城队官方宣布主帅特鲁西埃下课 杨戟接掌帅印 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (кит.)
  26. ↑ Відомий французький футбольний тренер прийняв іслам. Іслам для всіх. Архів оригіналу за 05.05.2012. Процитовано 24.03.2006. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  27. ↑ Філіп Труссье отримає Орден Народу. Радянський спорт. Архів оригіналу за 05.05.2012. Процитовано 18.06.2002. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філіпп_Труссьє&oldid=43506560